Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову. Та вони закричали: "Розіпни, розіпни його!" І знову він до них промовив: "Яке ж бо зло вчинив він? Я не знайшов на ньому нічого гідного смерті, тож, покаравши його, відпущу", але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп'яти. І крик їх переміг. Тоді Пилат присудив, щоб сталося згідно з їх просьбою… (Лк. 23:20-24).

Згідно уставу Церкви Преосвященний Владика ВОЛОДИМИР (Війтишин) – Єпископ Івано-Франківський УГКЦ та Єпископ-Емерит Івано-Франківської єпархії УГКЦ - Софрон Мудрий, ЧСВВ очолювали страсні Богослужіння в Катедральному Соборі Святого Воскресіння ГНІХ.

У Великий Четвер 16 ківтня Єпископ Івано-Франківський здійснив Чин умивання ніг. Спільно молилися в цей день: духовенство Івано-Франківського деканату і сусідніх деканатів, всіх єпархіальних структур, ректорат семінарії та Теологічної академії, семінаристи, священики, представники монаших чинів єпархії та вірні.

Після закінчення заамвонної молитви Вечірні з Літургією святого Василія Великого диякон та 12 священиків вийшли на раніш приготоване місце посеред храму. Під час читання Євангелія Владика ВОЛОДИМР перепоясав себе рушником, влив освячену воду до умивальниці та обмив ноги кожному священику.

16 квітня 2009 року, о 13.00, у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення ієромонаха Йосифа (Міляна), монаха Монастиря студійського уставу, настоятеля храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, Єпископом-помічником Київської архиєпархії. Новому єпископу уділено титулярний престол Друзиліане. Згідно із повідомленням Блаженнішого Любомира, Владика Богдан (Дзюрах), який до тепер виконував обов’язки Єпископа-помічника Київської архиєпархії, буде покликаний до інших завдань у житті Церкви.

Коротка історія

Використання святої плащаниці в богослужбах Великої п'ят­ниці й суботи так як ми її тепер почитаємо, відносно недавнє, бо має за собою заледве кількасот літ, але своїм походженням вона сягає самої смерті Ісуса Христа. Плащаниця це ніщо інше, як те простирало чи саван, у якому було завинуте мертве Тіло Христа Господа, коли Його покладено до гробу. Східна Церква у відправах Великої п'ятниці й суботи не знала плащаниці майже півтори тисячі літ!

Християни єрусалимської Церкви перших століть почитали у Велику п'ятницю хресне дерево, яке на початку IV віку віднайшла свята Єлена, мать цісаря Костянтина. Обряд того почитання запи­сала нам паломниця IV століття Сильвія Аквітанська. Звичай почитати святий хрест у Велику п'ятницю перейшов пізніше до грецької Церкви. Під впливом Східної Церкви почитання святого хреста у Вели­ку п'ятницю в середині VII століття перейшло до Західної Церкви, де практикується і сьогодні.

У наших рукописних уставах до XVI віку нічого не сказано про обряд покладення святої плащаниці, бо вона щойно починала входити у практику. Оскільки свята плащаниця ввійшла до відправ вечірні Великої п'ятниці й утрені Великої суботи не окремим приписом, а звичаєм Церкви, то до сьогодні нема одного обряду покла­дення плащаниці, бо різні Церкви виробили свої звичаї. Почитання святої плащаниці в ХVII-ХVIIІ ст. стає загальною практикою і звичаєм усієї Східної Церкви.

«Це дивний проект, тому що він наче сам від себе виріс. Спочатку він задумувався як фінансовий. При його помочі ми хотіли заохотити людей складати пожертви на будову нашого Патріаршого собору Воскресіння Христового. Але потім, коли ми почали дискутувати над цим проектом з його режисером Архипчуком, я зрозумів, що ми можемо людям дати далеко більше, ніж просто видовище», – сказав Блаженніший Любомир, розповідаючи про благодійні концерти академічної музики, в інтерв’ю для УНІАНу. Інтерв’ю, яке вийшло під заголовком «Називати політика помаранчевим – це ніби приписувати йому великі чесноти» опубліковане на нашій веб-сторінці за цим посиланням: www.ugcc.org.ua/628.0.html.

«Ми хочемо дати людям трішки світла в сьогоднішній темряві, у якій вони почали, не скажу ламатися, але подаватися, – розповів Глава УГКЦ про мету цих мистецьких зібрань. – Ми їм хочемо представити те, що витримало віками, витримало як щось дуже позитивне. Ми говоримо про грецьку драму, італійські опери ХІХ століття, про церковну музику віків. Ці речі промовляють не тільки до нас сьогодні, а й дві-три тисячі років тому промовляли до греків. Тому що воно вдаряє в саме єство людини, те, що робить людину людиною. Це значить, що в тій музиці є певна вартість, яка легко не проминає».

За словами Предстоятеля УГКЦ, кризи приходять і минають. У своєму житті він бачив кілька криз, а також війни. «Здавалось би, що ця криза – щось страшне, що захитає все людство аж до ґрунту. Повірте, це все мене. А ось мистецтво, краса вдаряє в якусь таку нотку, жилку в нашому єстві, яка дзвенить віками», – пояснив Блаженніший Любомир.

Можу уявити навіть комуніста помаранчевого, тобто людину, яка служить своєму народу... Мені дуже не подобається Секретаріат Президента... Криза мине, а ось мистецтво дзвенить віками...

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Владика Любомир Гузар відповів на запитання УНІАН.

(Наше інтерв’ю з Блаженнішим відбувалося в ті дні, коли Партія регіонів вивела людей на Майдан. Владика, як завжди, у доброму гуморі, сам почав мову про мітинги, каже що мітинги – це завжди позитивно.)

То Ви не маєте нічого проти мітингів? Навіть якщо мітингує Партія регіонів?

Мітинги – це нормальна річ у демократичній державі.

Одначе виглядає неприродно й смішно, коли, як свідчать мас-медії, на мітинги люди йдуть за гроші. Знаєте, воно якось несмачно звучить. Бо ті люди не йдуть з переконання, це не є справжній політичний мітинг. Це все одно, коли артисти платять комусь, аби вони дуже голосно їх оплескували. Це – то саме. То нещире й неправдиве. Як на мене, воно радше компрометує, ніж переконує.

Якби справді вийшло п’ятнадцять тисяч з переконання – це щось би значило. А як там вийшла групка людей, і то оплачені, це не робить жодного вражіння, треба бути хіба сліпим і немудрим, аби то серйозно трактувати.

Чи зустрічаєтеся Ви з простим людом? що вони кажуть? чи готові вони до демонстрацій?

На жаль, я зараз уже дуже мало спілкуюся з людьми.

Коли я жив у Італії, там часто бували різного роду демонстрації. На які справді приїздило багато народу. Але не було ніколи такого вражіння, що тим людям хтось заплатив. Правда, коли падав сильний дощ, то заповіджений штрайк чи демонстрація не відбувалися. Бо треба себе шанувати. І ці штрайки щось значили, до них влада ставилася серйозно, так би мовити, було поважне волевиявлення.

На жаль, у нас немає ще культури такого типу.

Під таким гаслом у Ківтну Неділю 12.04.2009 р.Б., відбулось святкування Дня молоді на парафії Царя Христа монастиря оо. Василіян м. Івано-Франківська. Святкування розпочалось Святою Літургією у наміренні молоді парафії, на якій було прийнято у Вівтарну дружину дванадцять хлопців. По Службі Божій у залі монастиря зібрались парафіяни на концертну програму, яку представили молодь спільноти «Еммануїл», хор «Осанна» та молодіжний хор від парафії оо. Редемптористіві. На святі були запрошені такі гості як: о. Василь Рак, вікарій Івано-Франківський УГКЦ, п. Оксанна Вінтонів, політв’язень, парафіянка храму Царя Христа, молодь ТУСК «Обнова», брати Івано-Франківської Теологічної Академії, та інші. В програмі прозвучали духовні пісні у виконанні хорів, поставлено театральні сценки, із доповіддю про духовний розвиток молоді на парафії у 30-40 роках минулого століття виступила п. Оксана Вінтонів.

В п’ятницю, 10 квітня від Чоловічого Монастиря «Воплоченого Слова» розпочалася Хресна Дорога, на слова Монсеньйора Анджело Комастрі і яку Папа Римський Венедикт XVI відправляв у Страсну П’ятницю 2006 року у Колізеї в Римі.

У молитовному ході взяло участь багато парафіян та гостей. Роздумування зачитували о. Софрон Зелінський та о. Йосафат Бойко.

Хрест несли від стації до стації по-черзі: сестри-монахині, діти, батьки, матері, дідусі, бабусі, студенти, вчителі та професори, лікарі та медпрацівники, жителі Містечка Милосердя Св. Миколая, члени ІІІ Чину Воплоченого Слова, учасники курсу італійської мови, що діє при Парафії. Останню стацію несли хрест 5 священиків та 1 брат-монах.

У надвечір’я Празника Благовіщення Пресвятої Богородиці наш Монастир приймав шанованого гостя – Владику Володимира Війтишина.

Візит відбувся у рамках святкувань 25-ої річниці заснування Згромадження Воплоченого Слова. Засноване воно було о. Карлосом Мігелем Буелою в Аргентині 25 березня 1984 року в день Благовіщення Пресвятої Богородиці чи Воплочення Божого Слова – Ісуса Христа, за григоріанським календарем.

Дорогі Парафіяни та гості!

У п’ятницю 10 квітня

відправиться

ХРЕСНА ДОРОГА

по масиві

Початок о 18.00 годині

у каплиці Чоловічого Монастиря.

Запрошуємо усіх жителів масиву Крихівці-Долина, усіх гостей та приятелів.

Хресна Дорога – це богослужіння, на якому роздумуємо над Страстями Господа Нашого Ісуса Христа, над Його добровільною  смертю за наше спасіння.

о. Йосафат Бойко, ВС
Настоятель Парафії

05 квітня 2009 р.Б. – після Архиєрейської Літургії, яку очолили: Єпископ Івано-Франківський УГКЦ – Володимир (Війтишин), Єпископ-Емерит Івано-Франківської єпархії УГКЦ – Софрон (Мудрий), ЧСВВ в співслужінні духовенства Івано-Франківської та сусідніх єпархії в Катедральному Соборі Святого Воскресіння ГНІХ відбулася перша сесія беатифікаційного процесу о. Єремії Ломницького, ЧСВВ.

На першій сесії були присутні: о. Василь Ковбик. ЧСВВ – Протоархимандрит оо. василіян – Рим (Італія), о. Іонікій Чверенчук. ЧСВВ – Протоігумен оо. Василіян – Львів (Україна), о. Павло Райчинець. ЧСВВ – протоігумена провінції св. Миколая – Закарпаття (Україна), с. Дженес Солюк – головна настоятелька сестер СНДМ – Рим (Італія), с. Емілія Федечко – головна настоятелька згромадження сестер св. Йосифа, о. міт. Володимир Чорній – Канцлер Івано-Франківської єпархії УГКЦ, о. Степан Балагура – Судовий вікарій  Івано-Франківської єпархії УГКЦ (Промотор Справедливості даного процесу), о. д-р Віталій Токар – допоміжний Судовий вікарій Івано-Франківської єпархії (Нотар даного процесу), о. Роман Тереховський –  Нотар Патріаршого трибуналу (Делегований суддя даного процесу), о. міт. Юрій Новицький – настоятель Катедрального Собору, о. проф. Іван Козовик, о. д-р Олег Каськів – ректор ІФДС,  о. міт. Борис Гобир – віце-ректор ІФТА, о. Богдан Курилів – декан Єзупільський, о. Василь Керницький – декан Долинський, о. Володимир Палчинський, ЧСВВ, о. Дам’ян Кастран, ЧСВВ, о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, Юстин Кучер, ЧСВВ, с. Любомира Надич, СНДМ – постулятора беатифікаційної справи о. Єремії Ломницького, ЧСВВ, сестри СНДМ трьох провінцій: Сербської, Словацької та Польської.