Отож, маленькій Івась виховувався у великій, дружній родині де було дев’ять дітей, в родині в якій плекалися християнські чесноти, любов до Церкви, її обряду і свого, від віків краю.

На превеликий жаль прийшов страшний 1946 рік і не по своїй волі прийшлося розділити Хресну Дорогу всієї Лемківщини та покидати рідні гори. Спочатку переїхали на Полтавщину, а пізніше в с. Тарновиця Пільна, де в 1952 році Іван жениться на Єлизаветі  Гиря. Богом благословенне подружжя прожило спільно 55-ть років  і виховали 5-ро дітей працюючи важко в колгоспі. Убога оселя Івана та Єлисавети на довгі роки стала Новозавітньою Витанією, а пізніше і церквою, підпільним храмом в якому служили священики, єпископи підпільної Української Греко-Католицької Церкви, які знаходили там тепло, захист, підтримку та допомогу.

Зовсім не дивно, що з такої родини вийшло на сьогоднішній день  5-ть священиків, сестри-монахині, які ревно трудяться в Христовому винограднику на прославу Бога, Церкви і батьківщини нашої України.

отець-диякон Трухан Юрій – секретар
Преосвященного Владики Володимира Війтишина
Єпарха Івано-Франківського