Сьогодні, усвідомивши, чим насправді була та аварія на реакторі, схиляємося перед мужністю людей, які добровільно йшли на смерть у мирний час.
Так, на смерть, бо багатьох уже немає. Але згадуючи загиблих, ми не повинні забувати про постраждалих громадян, які живуть серед нас. Ті, що живі, хворіють. Успадкували від батьків приреченість і діти, які народилися після повернення татусів і мам із чорнобильської зони. Її наслідки ось уже 21 рік відбиваються на здоров’ї людей. За висновком Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ), від аварії потерпіли лише дев’ять тисяч осіб. Українські вчені припускають, що жертв може налічуватися від 300 до 600 тисяч... Як же все-таки вплинула трагедія на здоров’я українців? І скільки часу ми ще відчуватимемо її згубний вплив? Ці питання є постійними, адже ж викиди атомів, які відбулись розкладатимуться ще довгий час і зараз людство відчуває найбільші наслідки цієї трагедії.
В цей день біля пам’ятного знаку полеглих від катастрофи на ЧАЕС, який знаходиться біля будівлі Центру підвищення кваліфікації державних службовців по вул. Незалежності, 46 відслужилася Панахада за людей які загинули від цього лиха. Очолив молитву з Благословення Владики Володимира Війтишина – Єпарха Івано-Франківського УГКЦ, о. міт. Іван Репела – декан Івано-Франківський, а також були присутні представники інших християнських Церков, представники місцевої і обласної влади. Після молитви були виголошені промови в часі мітингу-реквієму. Кожне виголошене слово було переповнене жалем і болем про страшну трагедію на ЧАЕС.
Трухан Юрій – секретар Владики
Володимира Війтишина – Єпарха Івано-Франківського УГКЦ.
|