Господь подав нам засіб, як увільнитися від усіх цих провин і беззаконь. Потрібно тільки уміти прощати ближнім, а всі наші провини і прогріхи будуть прощені Творцем і Богом нашим. Уникаймо ненависті супроти всіх тих, хто нас образив, зневажив чи скривдив. Виявляймо любов, милість і милосердя, бо тільки таким чином уподібнемось до Нашого Отця, що на небі.

Господь учить нас в часі Великого Посту, що всяке добре діло, а також піст, тільки тоді має заслуговуючу вартість, коли виконується з добрим наміром, без пустої слави. Христос нагадує: „Коли ви постите, не будьте сумні, як лицеміри! Вони виснажують свое обличчя, щоб було воно видно людям, мовляв вони постять!" Спаситель остерігає нас перед пустою славою, яка наче злодій обкрадає нас з усіх заслуг перед Богом.

Пам'ятаймо,-~щ© всяке добре діло, що його розголошуємо, немає великої вартості для будучого життя, воно ж бо закінчується людськими похвалами. Коли працюємо для виконання Божої волі і його прослави, тоді Творець наш, що бачить таємне, винагородить щедро.

Якщо наш скарб с туземний, тоді й наше серце зматеріалізоване, слабке, понижене, не раз кормиться низькими смисловими приємностями. Потрібно пам'ятати,що скарби цього світу, з уваги на їх тривалІсть і збережєння, іржа з'їдає, черв точить, злодії крадуть, вогонь палить, війни руйнують, потопи заливають. Навпаки людина що трудиться для прослави Бога і з вІрою складає свій скарб у небі, має серце шляхетне, щире, повнє доброти і любові до ближнього.

Усвідомивши собі це, що прийде Суд Божий для кожного з нас і буде тільки два присуди: для добрих і вірних - праворуч у вічну щасливість, а для злих невірних і грішних - лІворуч у вічне прокляття. Тож постановім собі старатись щоденно і ревно уникати зла і гріха, а творити добро.

Зі щирим серцем і благословенням Божим розпочинаймо Святий, Великий, - Сорокаденний Піст.