Упродовж історії нашого народу і його Церкви міжконфесійні колізії поляризували український народ, стримували процес національної інтеграції і самовизначення, робили його і його Церкву легкою здобиччю різних держав, а чи зарубіжних церковно-релігійних центрів, як Константинополь чи Москва.
Ми нині дякуємо Богові за превелику ласку Володимирового Хрещення. Ми дякуємо Богові за перших хрестителів і просвітителів Євангелії Христової. Ми дякуємо Богові за віруючих християнських княгинь, князів, володарів і Ієрархів Церкви Христової. Ми дякуємо Богові за вікових свідків - Святитинь, які наче оборонні твердині берегли св. Віру Христову і його Церкву. Ми дякуємо Богові за страшний допуст і пробу нашої віри монгольсько-половецьких і татарських нападів. Дякуємо Богові за віруючи князів Романа, Василька, Данила, які підняли і вибороли усамостійнення Києво-Галицької митрополії, яка стала наче роздільним муром київського християнства поміж Візантією і Московщиною, даючи основи до осамостійнення Церковного життя України від півночі, полудня чи Сходу і Заходу. Небудь Галицької Митрополії може й латинський захід був би підкорив духовно і церковно нашу любу батьківщину. І Ієрархічна північ була б не відчула і не зрозуміла, що Україну треба залишити з волі Творця народів, України, а не ненавидіти, як це і донині бажає північний брат тримати дальше під своєю кирмою і “благодатністю” під своїм культурним і духовним монополем на провід Церкви не свого таки народу. Гей! Спам’ятайтесь! Чи ви не християни? А де ж любов Бога і ближнього свого? Чи ж ми в Україні не хочемо такої ж волі і свободи вибору дітей Божих щодо життя національного і церковного? Будьмо людьми! Молю вас! Благаю! Бо лихо вам буде! Господь, правдивий справедливий суддя. Не ми, а Він пімнеться за своїх мільйонами вбитих і поневолених дітей!
Нині складаємо щиро-сердечну подяку Всевишньому Богові, що можемо жити у своїй рідній хаті, ім’я якій – Українська держава, а в ній вільні діти Божі у святій Церкві Христовій.
Нехай ці скромні пам’ятники – макети, які ми нині поблагословили, розбуджують у нас сильну і несхитну віру, а також надію в опіку Божого Провидіння над нами.
А ми від себе віддаймо Богові нашому дитинну гарячу любов, яка все переможе і все перетерпить. Любов Бога житиме вічно – вірмо в це! Надіймось цього! Віддаймо
Богові любов за Його нескінченну любов до кожного з нас! А Господь – Бог, як люблячий і всевірний Отець охоронить і спасе нас від усяких ворогів видимих і невидимих, тепер і у вічності!
Благословення Всемогучого Бога у Тройці Святій Єдиній – нехай зійде на вас усіх, нехай скріпить у вас віру, зміцнить надію та запалює любов до нашого Бога! До нашої многострадальної Батьківщини – України, а всіх ворогів нехай відверне і помилує!
Амінь
|