 Що означає слово «облечини»? Походить від слова облекатися, одягатися, а в церковному середовищі означає приймати якийсь одяг при посвяті. Монаші облечини – це момент прийняття монашого одягу при монашому постригу. Так, в суботу 3 грудня у день перед Празником Входу в Храм Пресвятої Богородиці в Храмі Різдва Христового при Єпископській Резиденції Єпископ Івано-Франківський Кир Володимир відслужив архієрейську Святу Літургію, в часі якої здійснив обряд монашого постригу та обряд монаших облечин сестер Чернечої Родини Воплоченого Слова. Також сестри-новички отримали нові імена. Нагадуємо, що всі сестри нашого Згромадження отримують складені імена – Марія та якийсь титул чи назва ікони Богородиці. Так нові імена сестер такі: с. Марія Крехівська (Сокальський р-н, Львівщина), с. Марія Обручниця св. Духа (м. Червоноград, Львівщина),
с. Марія Мати Відкуплення (м. Івано-Франківськ), с. Марія Ласкава в честь Богородиці Станіславівська (с. Радча біля Івано-Франківська). Ще одна сестра отримала облечини за кілька днів до цього дня в монастирі Сестер у Крихівцях – це с. Марія Гори Кармелю (с. Горохолино, Богородчанський р-н, Івано-Франківщина). Після Літургії Владика Володимир привітав сестер-новичок та всю спільноту Чернечої Родини Воплоченого Слова зі зростом та побажав ласки витривалості у покликанні та служінні Богові і Церкві. Відтак святкування відбулися у дуже дружній і родинній атмосфері у присутності отців, сестер та членів ІІІ Чину, а також родичів, знайомих і доброчинців наших. Для роздумування подаю Вам текст діалогу, який відбувається між Єпископом і сестрами при облечинах: «Сестри підходять одна за одною та клякають перед владикою. Владика постригає на хрест голову кожної. Владика: Як символ смерті для світу і повної посвяти Богові постригаєш волосся голови твоєї, віддаючи себе цілковито на службу Божої Величності, в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Благословення одягу Владика: Боже Вседержителю, Ти, що Ааронові і синам його наказав одягтися окремими одежами на красу і славу священного служіння, поглянь нині на молитву нашу і ці духовні одежі зволь освятити і благословити на окрасу та захорону слугинь Твоїх благодаттю Святого Духа і окропленням цієї свяченої води, і тих, що їх зодягатимуть, зроби достойними носити їх на Твою славу і на службу церковну та чернечу, бо Ти є наше освячення і Тобі славу возсилаємо, з Єдинородним Твоїм Сином, і з Пресвятим і Життєдайним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Владика (окроплює одежі, хрест і вервицю свяченою водою): Благословляються і освячуються ці духовні одежі благодаттю Святого Духа та окропленням цієї святої води в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Тоді сестри підходять по одній до настоятельки, яка знаходиться біля царських воріт. Настоятелька: Тримай дочко, цю святу одіж, що повинна бути свідченням перед людьми твоєї посвяти єдиному Богу. Габіт духовного нареченства і радості. Хор: Амінь. Сестри, взявши габіт, повертаються на своє місце, клякають, чекаючи на своїх старших сестер у Христі, які їх зодягають і, вже зодягнені, стають на коліна перед іконостасом. Владика: Ісус, який ніколи не грішив, був розп’ятий за тебе на хресті. Хіба ти не розпнешся задля Нього, що був прибитий на хресті з любові до тебе? Прийми і поцілуй хрест, ти, що була куплена за найвищу ціну крові, пролитої на ньому. Сестра (цілує хрест і каже): Нехай умру, Господи, з любові до Тебе, бо Ти з любові до мене зволив померти. Владика (даючи вервицю): Нехай ця вервиця нагадує тобі, що ти повинна усе робити «через Марію, з Марією, у Марії і для Марії». І все через Марію для Ісуса. Сестра: Моє тіло і моя душа, мої зовнішні і внутрішні добра, мої добрі діла минулі, теперішні і майбутні – ВСЕ ТВОЄ МАРІЄ». Молимося за нові покликання до богопосвяченого життя та за ласку витривалості у покликанні аж до смерті.
о. Йосафат Бойко, ВС |
