Послання Святішого Отця Бенедикта ХVІ на Великий Піст 2011. 

 Дорогі брати й сестри. Чотиридесятниця, яка веде нас до святкування свята Пасхи, є для Церкви дуже цінним та важливим літургічним часом, у зв’язку з яким я з радістю хочу звернутися до вас з особливим словом, щоб пережити цей час з належною старанністю. Спрямовуючи погляд на остаточну зустріч зі своїм Нареченим у вічній Пасці, церковна спільнота, постійна в молитві та дієвій любові, посилює свій шлях очищення в дусі, щоб якнайповніше зачерпнути з повноти таїнства відкуплення нового життя у Христі Господі (пор. Перша Префація Великого Посту).

ЧИТАТИ ВСЕ ПОСЛАННЯ>>>>>>>

Всечесні отці, преподобні монахи та монахині, дорогі семінаристи, возлюбленні брати і сестри у Христі!Великий Піст - це благодатний час для того, щоб поглибити розуміння сенсу та цінності нашого християнського буття, краще усвідомити таїнство Хреста і здійснити глибоке та цілісне навернення до Бога. Таке навернення означає: звільнитись від егоїзму, спокуси володіння, бажання панувати над іншими, і почати керуватись у житті Божою волею, служити Йому та своїм ближнім на зразок Ісуса Христа.“Служити Богу” – означає також ставитись з повагою до ближнього та всього створеного Богом світу так, як Він цього хоче. Це означає, з вдячністю приймати те, що Господь дарує в природі, використовувати і розвивати ці дари, а рівночасно й оберігати для майбутніх поколінь.Перш за все слід було б з’ясувати істинне значення посту, заглибитись в його зародження, розвиток, застосування тими людьми, що зустрічаються на сторінках Святого Письма, які є прикладом передань Церкви.Посилаючись на Біблію Старого Завіту, як говорить Василій Великий: ”Піст такий давній, як саме людство. Він приписаний ще в раю, коли Адам дістав першу заповідь: ”З дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш” (Бут. 2,17). Це “не їстимеш” – наказ посту і стриманості. Якщо б Єва постила на плід дерева того, ми тепер не мусіли б постити… Нас зранив гріх і ми мусимо лікуватися покутою. Покута ж без посту не вартісна”.Отже, як бачимо, проблема посту була поставлена вже у той час, коли наші прабатьки спокусившись, з’їли заборонений плід і були вигнані із місця безтурботного життя. Тому-то ми зобов’язані постійно покутувати постом і молитвою за свою слабкість до гріхопадіння, успадковану від них.

Продовжуючи тему чотиридесятниці вже як часово визначеного посту, слід згадати про саме такий піст ізраїльського проводиря Мойсея: ”Мойсей там був сорок днів і сорок ночей; хліба не їв і води не пив” (Вих. 34, 28). Отже в часи діяльності Мойсея вже був визначений для нього піст, як засіб стриманості задля осягнення вищої цілі – отримання Десяти Божих заповідей на кам’яних скрижалях. Господь Ісус Христос перед своїми страстями, усамітнившись перебував у молитві та пості. Визначений Богом час сорока днів не є пустою вигадкою, а має глибоко символічне значення, як установа задля того аби людина могла наблизитись до Бога, перебувати в Його присутності, щоб осягнути певні ласки. Таким чином піст тривалістю сорок днів стається, так би мовити, свого роду заповіддю або передумовою, що стосується відносин поміж Богом і грішною людиною, як Творця і творіння, досконалості і недосконалості.

Піст як припис і Божа установа набув глибокого релігійного значення, як середник спасіння, наближення до Творця, в умовах обмеження в усьому, що може стати для нас причиною гріхопадіння. Одним словом – це засіб досягнення цілі. Тут Бог є ціллю, що подав шлях до себе як до остаточної мети спасіння.

Насамкінець, звернімось до думки Отця Церкви Йоана Золотоустого, що й сам часто вправлявся в пості і передав нам ось ці повчальні рядки: “Якщо ми постимо, здержуючись тільки від поживи, то по сорока днях мине піст, а якщо стримуватись від гріхів, то хоча піст мине, однак він ще далі триватиме і з нього матимемо постійну користь”.

У дні Святої Чотиридесятниці не забуваймо про вбогого чи нещасного, зігріємо милосердям стражденного, згадаймо у своїх молитвах душі померлих, рідних, близьких і тих за кого немає кому помолитись.

Нехай Господь благословить всі наші добрі наміри на цей благодатний час Великого Посту, щоб ми духовно укріпилися та гідно приготувалися до Світлого Свята Христового Воскресіння.

З АРХИЄРЕЙСЬКИМ БЛАГОСЛОВЕННЯМ

† ВОЛОДИМИР (ВІЙТИШИН) Єпископ Івано-Франківський УГКЦ

 Дано при Катедральному Соборі Св. Воскресіння ГНІХ в м. Івано-Франківську в день Рівноапостольного Кирила, учителя cлов’ян, 27 лютого 2011 р. Б.